Розв'язок системи моніторингу та управління енергоефективністю
Система інтелектуального моніторингу та управління енергоефективністю з реальному часом моніторингу споживання електроенергії, аналізу енергетичних даних, інтелектуальним обліком та дистанційним управлінням для підвищення енергоефективності та зменшення операційних витрат.
2026/09/10
Читання： 0
Case Details
Економічне развитие Китаю вступило в «нову нормальність», яка характеризується значно прискореним структурним перетворенням промисловості, сповільненням зростання споживання енергії та поступовим скороченням ресурсоємних, енергоємних та високоемісійних галузей. Однак із прискоренням індустріалізації та урбанізації, а також з еволюцією споживчих патернів проблеми енергетики та навколишнього середовища стали вузькими місцями для економічного зростання, що робить завдання енергозбереження та зниження викидів особливо важкими. Отже, уряд відіграє провідну роль — використовуючи адміністративні заходи — для прискорення розгортання онлайн-систем моніторингу споживання енергії для енергоспоживаючих суб'єктів та вдосконалення рамок енергомірявання. Під впливом суспільного попиту та активної підтримки уряду сектори електричних систем управління енергією та ширшої системи управління енергією швидко розширювалися. Ці системи піддаються постійній технологічній інновації, розширюють свою область застосування та включають все більш повні інтелектуальні функції.
Більшість енергетичних систем у складних будівлях наразі забезпечують реальний час моніторинг різних видів енергії, включаючи воду, електрику, газ та теплову енергію. Однак системи постачання, споживання та зберігання енергії в цих будівлях працюють незалежно одна від одної; ця відсутність координації створює «інформаційні острови». Крім того, інтеграція з різними автоматизованими системами управління ускладнена несумісними протоколами комунікації, що перешкоджає безперебійному з'єднанню та ускладнює координаційне управління та контроль. Поточне управління енергією в складних будівлях стикається з такими проблемами:
(1) Енергоємне обладнання не має ефективного процесу моніторингу, що робить неможливим попереднє виявлення або усунення небезпечних ситуацій або належне усунення несправностей та аномалій системи. Оперативне управління не має системної підтримки технічного обслуговування та діагностичних заходів; стратегії енергетичної оптимізації не мають наукового обґрунтування та практичності, що призводить до неоптимальних результатів реалізації.
(2) Функціональність існуючих систем управління енергією в складних будівлях значною мірою обмежена «моніторингом споживання енергії». Ці системи збирають дані про споживання, але не враховують інші фактори впливу — такі як внутрішня та зовнішня температура, рівень освітлення та параметри роботи систем опалення, вентиляції та кондиціонування (HVAC). Це обмежує загальну аналитичну здатність системи, ускладнюючи швидке виявлення енергетичних неэффективностей або проведення ефективної оцінки енергоефективності, тим самим перешкоджаючи виконанню системою її функції «управління».
(3) Низький рівень управління енергією в складних будівлях призводить до поганої енергоефективності. Щодо практичного використання комплексних систем управління енергією будівель, обмежена кваліфікація операторів — які часто здатні виконувати лише базові операції запуску/зупинки та рутинне технічне обслуговування — призводить до ситуації, коли високоефективне обладнання встановлено, але експлуатують за низькорівневими стратегіями, що в кінцевому підсумку призводить до поганої загальної енергоефективності.
(4) Неможливість взаємодії з основною електричною сіткою. Жодна з комплексних систем управління енергією будівель не враховує взаємодію з основною сіткою; за винятком кількох окремого обладнання або модулів, які підтримують стандарти автоматизованого відповідного споживання, ні вітчизняні, ні імпортовані системи управління енергією для таких будівель не мають подібних можливостей взаємодії.
Основні енергоємні системи та обладнання в комплексних будівлях
(1) Система електропостачання: Постачання зовнішніми розподільними лініями або на місці rooftop фотопоїтичними масивами. Зовнішня високо напруга енергія вимагає зниження напруги для використання. Окрім самого високо напругового обладнання, основні енергоємні системи та пристрої включають системи HVAC, освітлення, лифти, вентилятори, водопровідні насоси, офісні електричні розетки та обладнання для зарядки електромобілів.
(2) Система водопостачання: Постачання муніципальним водопровідним мережею; внутрішньо вона поділяється на системи для побутової води, вогнеборної води, поповнюючої води для HVAC та ландшафтної води.
(3) Система газопостачання: Постачання зовнішньою газовою мережею. Витрати на газ становлять приблизно 10% від загальних енергетичних витрат комплексної будівлі; основне газоспоживаюче обладнання в будівлі складається з газових котлів та кухонного приладдя для приготування їжі.
(4) Система опалення: Цзянсу не знаходиться в регіоні, де є обов'язкове державне опалення; тому зимове опалення комплексних будівель зазвичай забезпечується на місці котельні або системи HVAC на основі теплового насоса.
(5) Система HVAC: Ця система становить приблизно 50% від загального споживання енергії будівлі. Вона перетворює джерела енергії — такі як електрична енергія, природний газ та пар — на джерела охолодження та опалення для регулювання клімату, при цьому переважають електрично заряжені системи. Системи HVAC класифікуються на водяні центральні кондиціонери, багатосекційні системи та секційні блоки. Водяні центральні кондиціонери включають основний чилер, насоси охолодженої води, охолоджувальні вежі, котли та кінцеві блоки.
(6) Система освітлення: Освітлення становить приблизно 15% від загального споживання енергії будівлі. Обладнання системи освітлення переважно включає безелектродні лампи, інкандесцентні лампи, галогенні лампи, люмінесцентні лампи, лампи з металевим галідом, високо напругові натрійні лампи, LED-лампи та ксенонові лампи, а також пристрої нижнього потоку, підключені до розеток.
Діаграма потоку енергії для комплексної будівлі показана на нижченаведеному малюнку.
Система моніторингу енергоефективності Senwei Electronic поділяється на чотири шари. Перший шар — це шар обладнання, включаючи: електричні інструменти, мікрокомп'ютерний релейний захист, фотопоїтичні інвертори, розумні перемикачі, обладнання для запису несправностей та хвиль, обладнання для перевірки температури, постійні струми панелі тощо.
Другий шар — це шар збору даних. За допомогою бездротового комунікаційного терміналу внизу таблиці, пристрої в районі збирають та передають дані через інтерфейси та протоколи комунікації, а також передають дані на верхній шар через стандартні інтерфейси.
Третій шар — це шар передачі. За допомогою бездротового комунікаційного терміналу вгорі таблиці, обладнання збору даних в кожному районі передається через мережу для реалізації передачі даних. Поширені варіанти включають зоряну мережу, кільцеву мережу тощо. Медіа зв'язку включають скручені пари та оптичні волокна. Скручені пари можуть формувати лише регіональну мережу в межах 200 метрів, тоді як GPRS не обмежується відстанню та може формувати складні та дальні шари передачі мережевих медіа.
Четвертий шар — це шар відображення, який забезпечує графічні ефекти презентації через програмне забезпечення моніторингу для графічного відображення даних роботи системи. Крім відображення, він також забезпечує збір інформації про несправності, відтворення несправностей, історичні дані, аналіз хвиль, журнали роботи, оперативне управління та інші функції.
Технічні специфікації терміналів моніторингу енергоефективності
1.1 Огляд
Термінал моніторингу енергоефективності електроенергії призначений в першу чергу для моніторингу споживання трифазної змінної струму. Він пропонує необов'язкові можливості RS485 та бездротової комунікації, спрощуючи моніторинг використання електроенергії, автоматичне зчитування лічильників та дистанційне управління. Продукт відзначається високою точністю, компактним розміром та легкістю встановлення. Його можна гнучко встановити в розподільних шкафах для здійснення субзмірування, статистичного аналізу та моніторингу споживання електроенергії в різних зонах та типах навантаження.
1.2 Технічні специфікації
Фізичний опис та встановлення
2.1 Контурний малюнок
Опис контурного малюнка терміналу моніторингу енергоефективності електроенергії
2.1.1 LED-індикатори
Опис API:
2.2 Встановлення та проводка терміналу моніторингу енергоефективності електроенергії
2.2.1 Термінал моніторингу енергоефективності електроенергії повинен бути встановлений в добре вентильованому, сухому внутрішньому місці для забезпечення безпечної та надійної роботи, особливо в районах, що піддаються забрудненню або умовах, які можуть пошкодити термінал.
Встановлення та проводка: Затискайте три розділені сенсори (A, B та C) на відповідні кабелі фаз A, B та C. Одночасно використовуйте трифазні колючі затискачі напруги для колювання кабелів та відведення енергії. Нарешті, встановіть термінал моніторингу енергоефективності на поруч розташований рейк DIN, щоб завершити встановлення.
2.2.2 Розміри: 72 × 95 × 50 мм
2.2.3 Термінал моніторингу енергоефективності електроенергії повинен бути правильно зпроваджений відповідно до схеми проводки.
Схема проводки та опис інтерфейсів:
Інструкції щодо проводки струму: Встановіть трансформатори струму для фаз A, B та C відповідно до зазначеного напрямку входу/виходу (див. напрямок стрілки на трансформаторах).
Основні функції
3.1 Функція вимірювання електричної енергії
3.2 Функції вимірювання
3.3 Функції тарифів та використання за часом (TOU)
Лічильник підтримує два набори графіка тарифів/часових періодів з автоматичним перемиканням у встановлені часи; кожен графік підтримує 4 тарифи та 8 часових періодів.
В оснащені календарем та годинником, система дозволяє конфігурувати два сезонних зони на рік та довільне програмування восьми часових періодів протягом 24-годинного циклу; мінімальний інтервал часового періоду становить 15 хвилин, а часові періоди можуть охоп
Ми ділимося：
